Сахновщинський коровай та традиційне харківське коцарство включили до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Наказ про це міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко підписав 6 липня.
Загалом до переліку включили ще 21 новий елемент з різних областей України, повідомили у пресслужбі Міністерства.
“Внесені до Національного переліку елементи нематеріальної культурної спадщини представляють практично всю Україну. І це дуже важливо, оскільки свідчить про незламність української культури та її життєздатність, попри всі намагання російського агресора знищити нашу ідентичність”, — сказав Олександр Ткаченко.
Сахновщинський коровай
“Знання та практики приготування сахновщинського короваю” включили до переліку НКС у липні 2022 року, але до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Харківської області його включили ще у 2017 році.
Сахновщинський коровай. Фото: facebook.com/sakhrbk
Як повідомляють у відділі культури Сахновщинської громади, заявку на включення короваю до переліку нематеріальної культурної спадщини України громада подала у жовтні 2020 року.
“За цією новиною приховані роки систематичної роботи з дослідження, фіксації й популяризації сахновщинського короваю. У 2020 році було реалізовано проєкт “Дослідження традиції випікання короваю на Сахновщині”, в рамках якого були проведені експедиції в села, випущено дизайнерський буклет та відзнято документальний фільм “Народження короваю”. Цього ж року рецепт сахновщинського короваю було включено до першої гастрономічної енциклопедії України”, — сказано у повідомленні.
Фото: Олег Яриніч/Facebook
За даними Харківського обласного організаційно-методичного центру культури та мистецтв, сахновщинський коровай відрізняється від інших короваїв тим, що він одноярусний, зі скоринкою від світлого до насичено коричневого кольору, прикрашений оздобою тіста з рослинними елементами.
Фото: Олег Яриніч/Facebook
Є три найбільш поширені способи приготування короваю: з цільного шматка тіста, з одного великого та 9 невеликих шматків тіста, а також з двох з’єднаних між собою “косичок”, невеликого центрального шматка тіста, шести навколо центральних шишок та шматочків тіста для заповнення форми.
Випікають сахновщинський коровай з нагоди весіль, він є атрибутом свята першого та останнього снопа та інших урочистих заходів.
На Сахновщині є 10 жінок-носійок традиції випікання. Вони живуть у с. Тавежня, с. Новодмитрівка, с. Огіївка, с. Дубові Гряди, с. Лебедівка, с. Великі Бучки, с. Катеринівка, с. Володимирівка, с. Шевченкове, смт Сахновщина Харківської області.
Детальніше про те, як печуть сахновщинський коровай в селі Огіївка, можна почитати за посиланням.
Традиційне харківське коцарство
До переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Харківської області традиційне харківське коцарство увійшло у 2018 році. Його носії живуть у Харкові, Валках, Ков’ягах. У Валківській школі мистецтв коцарство викладають.
Майстриня за роботою. Фото: cultura.kh.ua
За даними обласного центру культури та мистецтв, традиція харківського коцарства починається у XVII столітті, коли ремісники, які виготовляли довговорсові вовняні килими-коци, оселилися за валом Харківського городища.
“Коц — ворсовий килим, відмінностями якого є довгий ворс та смуга гладкого ткання між ворсовими рядками. Виготовляється він з овечої вовни на вертикальному верстаті, що зветься “разбої”, шляхом чергування тканих полотняним перетином смуг та рядків з ворсовими вузлами”, — сказано у повідомленні.
Приклади коців. Фото: cultura.kh.ua
Наприкінці 1900-х з розвитком фабричного виробництва промисел швидко занепав. Найвідомішою майстринею коців зараз є Ірина Шегда — спадкова коцарка, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України.