Є такий рецепт для написання хорошого серіального сюжету. Поміщаємо звичайних людей у незвичайну ситуацію. Наприклад, два невдахи, до того не знайомі один з одним і несхожі в усьому чоловік і жінка виявляють на березі човен із купою кокаїну. Потім вони примудряються цей кокаїн продати і занурюються в захопливий світ наркоторгівлі та розборок. З іншого боку – поміщаємо незвичайних героїв у звичайні ситуації. Глава наркокартелю закохується в господиню булочної, кілер йде на курси кераміки, наркоторговець ходить до ворожки і мріє про кар’єру римського цезаря…
Увесь цей феєричний заміс забезпечений закадровим текстом, що видає філософські сентенції, приправлені англійським гумором і стилізованими під німе кіно титрами. Це вже саме по собі виглядає весело, але автори “Історії з човном” вирішили докрутити ручку розгнузданого абсурду до максимуму і вставили в серіал епізоди з мюзиклу, де актори зображають героїв серіалу та в найдраматичніші моменти розбавляють дійство веселими пісеньками й безглуздими діалогами.
Знавці одразу зрозуміють, що якщо прибрати всі “віньєтки” у вигляді голосу, титрів і пісень, серіал буде дуже схожий на “Фарго”. Тому його вже й охрестили “Англійським Фарго”. І загалом, це правильно. Паралелей дуже багато. Від дивакуватих героїв і нестандартних бандитів, до нікчемних поліцейських, від гротескно “глибоких діалогів”, до чорного гумору… Так, це “Фарго”. Причому “Фарго”, до якого доклав руку Гай Річі. Навіть так – “обкурений Гай Річі”.
Але все ж перебільшувати “нестандартність” або “веселість” серіалу не варто. За всієї своєї незвичності “Історії з човном” залишається драмою про життя простих людей у непростих ситуаціях, і навіть ключова думка там простежується, і простежується доволі “в лоб” – чи живемо ми своїми життями? Чи займаємося тим, чим хочемо? Чи ті ми люди насправді, як про себе думаємо, і як про нас думають оточуючі?
Ідея загалом нехитра і теж перекочувала з перших двох сезонів “Фарго”, але британці, які робили “Історію з човном”, зуміли надати їй своє іронічне, абсурдистське і, незважаючи на драматичність і велику кількість крові на екрані, досить позитивне звучання.
Ну і наостанок треба б відзначити акторські роботи. Усі хороші, але головний лиходій, як це часто буває, переграє всіх (і знову очевидна паралель – Біллі Боб Торнтон з першого сезону “Фарго”, який затьмарив навіть Мартіна Фрімена). Це Чекі Каріо, зірка французького кіно. Якщо пам’ятаєте, він грав психопата-поліцейського в “Добермані” і наставника юної Наталі Портман у “Нікіті”. Рафінований француз, який потрапив до Великої Британії (“О, ваші пиріжки – це круасани з м’ясом”), що поєднує в собі стиль, інтелект і важку, дуже фактурну психопатію… У рубриці “Найкращі моменти” на юьтубі з “Фарго” суцільно сцени з Біллі Бобом Торнтоном. Найкращі моменти “Історії з човном” будуть із Чекі Каріо. У цьому можна бути впевненим на сто відсотків.
Загалом, серіал “Історія з човном” якщо і не набирає 10 з 10, то тільки тому що вже є “Фарго”. Але ця вторинність і наслідуваність навряд чи великий мінус. Тому що важливо чому наслідувати і як.